З досвіду роботи вчителів

З досвіду роботи вчителів Харківщини
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Пропонуємо ознайомитися з методичними рекомендаціями до роботи із сенсорно-координаційними тренажерами за допомогою змінних зорово-сигнальних малюнків, слів (за методикою В.П.Базарного),  

розробленими Ольгою Дмитрівною Ажніною, учителем початкових класів Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зачепилівського району Харківської області


Потреба в руховій активності учнів на уроці може реалізовуватися і за допомогою проведення фізкультхвилинок із змінними зорово-сигнальними малюнками, словами (за методикою В.П.Базарного)

Всі вправи виконуються в позі вільного стояння, кожне базується на зорово-пошукових стимулах: діти здійснюють сполучні рухи головою, очима і тулубом, тривалість вправи 1,5-2 хв. 




За В.П.Базарним пропонується в 4-х кутках кабінету зафіксувати яскраві, захопливі образно-сюжетні картинки. Кожен сюжетний комплекс міняється 1 раз в два тижні і під кожною картинкою розміщується одна з цифр 1-2-3-4. Порядок цифр змінюється, таким чином, змінюється і послідовність виконання вправ. Виконуючи фізичні вправи, діти також аналізують картинки.
Впроваджуючи цей метод, вирішила трохи змінити положення малюнків та словникових слів: зафіксувала на всіх стінах кабінету.

Приклад 1. На стінах вроздріб висять табличні випадки множення на 2 та у вільній послідовності розташовані відповіді. Діти стоять в положенні стоячи. Вчитель наводячи лазером-указкою на картку 2*5 говорить: - Знайдіть і покажіть відповідь до цього виразу. Діти повертаються і шукають відповідь на стіні показуючи пальчиком. Як варіант, можна попросити повторити весь вираз цілим. Або вчитель просить знайти картку з числом 14. Діти вказують на неї. Далі вчитель може попросити відшукати на стіні приклад множення на 2 відповіддю якого буде 14.

Приклад 2. На стінах висять фотографії птахів з цифрами під ними (горобець – 1, ластівка – 2, шишкар – 3, лебідь – 4). Діти стоять в положенні стоячи. Вчитель: - «Горобець». Діти повертаються стрибком і плескають в долоні у напрямку того місця, де прикріплена картка із зображенням птаха і називають цифру на ньому. Відразу можна спитати, який це птах перелітний чи осілий, або запропонувати скласти речення із цим словом, або у слові «горобець» назвати тільки голосні чи приголосні. На протязі навчального дня під час таких коротких фізкультхвилинок можна обговорити усіх зображених птахів. Наступного дня вчитель називає тільки цифру, а діти стрибають, плескають і називають птаха.

Вчитель: - «4».

Діти: - Лебідь.

Вчитель: - Діти, яких птахів, із запропонованих, ви бачите найчастіше? Чому?

Діти: - … горобців та ластівок. Їм зручно жити біля жител людей. Вони живуть зграйками біля помешкань людей, щоб прогодуватись та вижити.

Або: - Дайте клички птахам за їхніми зовнішніми ознаками.

- Як будемо писати клички тварин?

Приклад 3. На будь-якій стіні класу висять картинки казкових героїв чи анімовані яскраві малюнки тварин на певній відстані один від одного. Від одного «героя» до іншого маркером на стіні проведені або ламана лінія, або хвиляста. Учитель просить дітей відшукати, наприклад левенятко. Далі педагог дає короткий інструктаж: - Приведіть оченятами Левенятко до Черепахи по ламаній лінії; Черепаху до Левенятка. Таку вправу доцільно повторити 2 - 3 рази. Під кінець виконання цієї вправи можна задати будь-яке питання: «Де живе левенятко? Який це звір? Чи читали ви казки, де зустрічається лев? Назвіть цю казку. Хто бачив мультфільм про Черепаху та Левеня? Яка головна думка цього мультфільму? і т.і.»



Приклад 4. Кожна дитина має на парті кружечок з маленьким отвором. При виконанні цієї вправи діти по команді учителя: «Кружечки!» повинні прикласти кружечок до правого (лівого) ока, а ліве (праве) заплющити або прикрити рукою. Вчитель пропонує прочитати слово, прислів’я, короткий віршик з дошки або з картки на стіні. Ця вправа тренує очні м’язи, змінює фокус зору. Виконуючи цю вправу ви запобігаєте втомлюваності очей дітей та проводити профілактичну роботу по втрачанню зору. Таку роботу можна проводити і в положенні сидячи за партою, і в положені стоячи.

Як бачимо, одна фізкультхвилинка охоплює навчальну, розвиваючу і виховну функції. Яку з вищезазначених функцій ви хочете охопити, як педагог – обираєте самостійно.

При проведенні фізкультхвилинок із змінними зорово-сигнальними малюнками, словами (за методикою В.П.Базарного) можна відчути себе, як творчий учитель і як лікар, який допомагає дитині залишатися здоровою протягом навчання у школі.

На власному досвіді побачала великі зміни у дітей: швидше і краще запам’ятовують математичні правила, явища; розвивається словниковий запас, вміння будувати правильно речення; проявляють інтерес до вивчення природи, аналізують природні явища в житті комах, птахів, тварин, рослин, класифікують їх. А саме головне, діти під час таких уроків не втомлюються, «тихі» дітки стають більш впевненими та сміливими. В очікуванні питання під час таких фізкультхвилинок я бачу в очах дітей цікавість, задоволення, бажання проявити себе. В сукупності це дає – бажання учитися, здобувати нові знання та застосовувати їх.








Немає коментарів:

Дописати коментар